Міфи «повернення» Криму.

За запевненням російської пропаганди, Крим законно і мирно «відокремився» від України після «перевороту» на Майдані і приходу до влади «фашистської хунти». Однак в цій схемі не знайшлося місця самої Росії і її діям навесні 2014 року. В реальності ж Крим не «відокремився» від України, а був спочатку окупований російськими військами, а потім анексований, причому Кремль приступив до захоплення півострова 20 лютого — ще до появи в Києві нової влади. І крім того, у кримської влади не було повноважень на односторонній вихід зі складу України. Пропоную вашій увазі дев’ять найбільш поширених кремлівських міфів, що виправдовують анексію Криму, і їх викриття.

Міф 1. У Криму гнобили російську мову і культуру, а Київ проводив політику насильницької українізації.

  1. Відповідно до ст. 10 Конституції Автономної Республіки Крим, «Російська мова як мова більшості населення в Автономній Республіці Крим і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується в усіх сферах суспільного життя».
  2. В Криму до 2013 року освіту російською мовою отримували 89,4% школярів, в той час як українською і кримськотатарською — 7,3% і 3,1% відповідно. З майже 600 шкіл в Криму до моменту його захоплення Росією лише 14 були з кримськотатарською мовою навчання, і тільки 7 — з українським (прим. Всі вони були закриті окупантами відразу після анексії). З понад 500 дошкільних установ україномовними були 11, кримськотатарською навчання вели лише в одному. Лише в двох вузах Криму готували вчителів кримськотатарської мови і літератури.
  3. Більш 80% друкованих ЗМІ виходили виключно російською мовою, повністю україномовної була лише одна газета — «Кримська світлиця». Лише 7% програм на державному кримському телебаченні виходили кримськотатарською мовою.

Міф 2. Кримчани мали право на самовизначення, яке було реалізоване на «референдумі».

  1. Після того, як російські війська окупували півострів і зайняли адміністративні будівлі, в Криму не залишилося ніяких легітимних органів влади, які могли оголосити, організувати і провести референдум. Рада міністрів Автономної Республіки Крим був нелегітимний з 27 лютого 2014 року, оскільки кримські депутати голосували за нього в буквальному сенсі під дулами російських автоматів і з порушенням норм українського законодавства. Верховна Рада АР Крим була нелегітимна де-факто з 27 лютого, а де-юре — з 15 березня, будучи розпущеної Верховної Радою України. Крім того, Центральна виборча комісія України не створювала ніяких органів для проведення референдуму в Криму, а також закрила на півострові доступ до реєстру виборців.Верховный Совет Крыма захвачен россиянами 1Верховный Совет Крыма захвачен россиянами 2
  2. На той момент була відсутня законодавча база для проведення місцевих референдумів. І по-третє, відповідно до ст. 73 Конституції України, «Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України».

Міф 3. Крим самовизначився за прикладом Косово.
Косово. Этнические чистки

  1. Відділення Косово від Сербії стало результатом збройного громадянського протистояння, що включає етнічні чистки, але нічого подібного не було зафіксовано в Криму.
  2.  Албанці в Косово будують своє, нехай і частково визнана держава, а так звана «Республіка Крим», що не проіснувавши і двох днів, вирішила «приєднатися» до Росії.
  3. Хоч Косово і було окуповано іноземними військами в момент проголошення незалежності, це був багатонаціональний контингент НАТО, і жодна з країн альянсу не пред’являла претензії на цю територію. Російські ж війська були прямо зацікавлені в «незалежності» Криму і його «входження» до складу Росії

Міф 4. Росія не здійснила анексію, оскільки Крим вже став незалежною державою.

  1. В складі унітарної України Автономна Республіка Крим не мала права на вихід в односторонньому порядку, а будь-які зміни території країни повинні були затверджуватися виключно всеукраїнським референдумом (прим. Розділ III Конституції України, Стаття 73).Снимок
  2. З моменту захоплення адміністративних будівель російськими військами ніякі рішення місцевої влади не можуть вважатися добровільними і самостійними і як наслідок — законними.
  3. Будь-яка незалежність повинна пройти процес не тільки внутрішньої, але і зовнішньої легітимізації, тобто визнання іншими державами. Жодна країна в світі, крім Росії, не визнала «Республіку Крим», так само як і переважна більшість держав не визнає Крим частиною Російської Федерації.

Міф 5. Російські війська захистили кримчан від фашистської загрози з Майдану, якби не вони — Крим розділив би долю Донбасу.

  1. Праворадикали, звані в російських ЗМІ «фашистами», завжди були в Україні політичною меншістю — про це свідчать хоча б результати парламентських виборів 2014 року. «Свобода» набрала 4,7% голосів, «Правий сектор» — 1,8%, природно, що фракції цих політичних сил у Верховній Раді не з’явилися.
  2. Війна на Донбасі стала наслідком анексії Криму, коли російським найманцям вдалося спокусити українських сепаратистів і ірредентистів обіцянками швидкої інтеграції в Росію.
  3. Під контролем українського уряду перебуває 93% країни, і ніяких «жахів кривавої хунти» (за версією російських пропагандистів) там не спостерігається. Нічого не загрожувало б і Криму, не вступи в нього російська армія, як нічого не загрожувало кримчанам останні 25 років.Зона АТО

Міф 6. Приєднання Криму було мирним, «без єдиної краплі крові».

  1. з моменту вторгнення російських військ прихильники анексії стали широко практикувати побиття і викрадання проєвропейськи налаштованих кримчан. За три роки окупації жертвами насильницьких зникнень на півострові стали 40 громадян. Шестеро були знайдені мертвими, 17 викрали в березні 2014 року, але незабаром відпустили.
  2. в період вторгнення загинули двоє українських військових (прим. Це Станіслав Карачаївський — розстріляний 6 квітня 2014 року через автомата і Сергій Кокурин — застрелений 18 березня 2014 року під час штурму 13-го фотограмметричного центру в Сімферополі) і один російський «найманець ».Убиты оккупантами
  3. зникнення противників російської влади на півострові не припинилися і сьогодні. До сих пір незнайденими залишаються ще 17 кримчан.

Міф 7. Більшість кримчан було за приєднання до Росії.

Серед кримчан дійсно були прихильники приєднання Криму до Росії, але їх число неухильно знижувався. Якщо в 1994 році в кримському парламенті за союз з Росією виступали 58 депутатів з 100 (55 — Блок «Росія», 2 — Російська партія Криму, 1 — Російська громада Криму), то в 2010 році — лише 8 депутатів (5 — Партія « Союз », 3 — Партія« Русское единство »). По-друге, якщо в 2008 році близько 70% кримчан підтримували ідею входження до складу Росії, то в 2014 році таких було близько 40%. І по-третє, оскільки так званий «референдум» проводили в умовах відкритої російської окупації, не тільки визнавати, але і навіть довіряти його «результатами» немає ніяких підстав.

Міф 8. Кримчани в основному не чинили опір окупації Криму, лише Меджліс виступив проти.

  1. Весь період євромайдан в Києві його прихильники в Криму виходили на вуличні акції і продовжили це робити навіть після початку окупації. З ініціативи Меджлісу 26 лютого біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбувся багатотисячний мітинг, який зірвав плани проголосити «незалежність» Криму в парламенті автономії, що змусило Росію піти на пряме захоплення адміністративних будівель в Сімферополі. Навіть після появи російських військових на вулицях кримських міст місцеві жителі протягом усього березня 2014 року виходили на акції протесту і допомагали потрапили в оточення українським військовим.Симферополь
  2. цивільний вододіл в Криму пройшов не за національною, а за ідеологічною ознакою. Серед противників анексії були не тільки кримські татари, а й кримські українці і представники інших національностей, і навіть російські націоналісти.

Міф 9. Захід рано чи пізно визнає російський суверенітет над Кримом.

Скільки цю заспокійливу мантру не будеш проповідувати, реальніше вона не стане. Анексія Криму стала першою в Європі з часів Другої світової війни. Визнання її автоматично анулює світопорядок, що виник після війни, і відкриє шлюзи для масового силового перегляду кордонів. Жодна з семи світових анексій з 1945 року так і не була визнана, і в більшості випадків агресор вже відступив.

Судеты. Крым

Джерело Крим.Реаліі. Посилання на статті, примітки, документи, фото і відео додані мною в процесі підготовки даного матеріалу до публікації, приуроченого до третьої річниці т.зв. «Референдуму», проведеного російськими окупантами 16 березня 2014 року. Прошу поширити в соцмережах, блогах і на форумах. Ми переможемо!

Автор статті

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube