Українська православна церква Московського патріархату зажадала від екзархів Константинопольського Патріархату покинути «канонічну територію» УПЦ МП і також заявила про призупинення служіння з ієрархами Константинополя. 

 УПЦ МП, "канонічну територію", боротьба, Константинопольського Патріархату

Найперше. Якщо взагалі глянути в історичній перспективі, то причому тут Московський патріархат до української території? Територія нинішньої України власне була історично канонічною територією Константинополя Вселенського патріархату.

На території нинішньої України в підпорядкуванні Константинополя була Київська митрополія, була Галицька митрополія, була так звана Проїлавська митрополія — це нинішній південь Бессарабії, Одещина. І на території Криму була митрополія, яку називали Готською або Готвейсько-Кафальською, теж в підпорядкуванні Константинопольського патріархату.

Всі ці митрополії, їхні території були приєднані до Москви чи шляхом підкупу Константинополя, чи просто шляхом загарбання і силового примусу. Це дуже важливо.

Друге. Відомий диякон Андрій Кураєв, який зараз в Московському патріархаті є опозиціонером, заявив коли МП пішов на недружні кроки щодо Константинополя: «Поздравляю, мы теперь раскольники».

Тобто розкол світового православ’яйде з Москви. Ще російські імператори намагалися зайняти Константинополь і Стамбул з тим, щоб це була третя столиця Святої Русі, тобто Російської імперії, і таким чином Вселенський патріархат — світове православ’я — підпорядковувалось би напряму їм.

Були такі намагання за часів Петра I, Катерини II, за часів Миколая I (так звана Кримська війна, це було її головним мотивом) і так далі аж до Першої світової війни, куди Російська імперія теж влізла з метою поставити «хрест на Софію» — підпорядкувати собі Константинополь.

І нарешті Сталін не приховував свого бажання захопити Константинополь і приєднати його до СРСР. Навіть готувався до цього, але у американців з’явилася атомна бомба, і він змушений був спинитися.

Тепер Москва не може діяти такими відвертими силовими методами. Вона просто розколює світове православ’я.

Третє. Позиція верхівки Української православної церкви Московського патріархату (тому що на низах можуть бути зовсім інші настрої) засвідчує, що це не українська і не православна церква, ба більше — це не церква, це інструмент. Вона залишається тим же інструментом, який створив Сталін, інструментом закріплення імперського панування. Все інше — це похідне.

Після надання Томосу в Україні почнуться найскладніші процеси. Звичайно УПЦ МП залишиться як складова п’ятої колони. І звичайно боротьба тут буде дуже і дуже напруженою.

А що стосується Лаври, що Київської, що Почаївської, то не Москва їх створювала і не Москва їх споруджувала. Власне кажучи, ще в 1992 році треба було припинити те абсолютно незаконне розпорядження цими Лаврами з боку Московського патріархату, але суспільство не було ще до того готове.

ИСТОЧНИК

 

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube