Спостереження про хороших росіян, навіяне «Казусом Поперечного», ерефійського блогера, якому закритий в‘їзд за запитом Відсіч демонструє що серед вже не совкової генерації є якийсь стокгольмський синдром та любов до запореєбрікового гумору.

синдром, Поперечний, блогер, росіяни, влада, Росія

Це такий собі Петросян міленіалів чи центеніалів чи як називається те покоління яке преться від стандаперського туалетного гумору.

Але синдром однаковий для всіх поколінь і верств – «він же хороший, правильний росіянин».
Перший і головний дисклеймер, – з вірою в існування хороших росіян – до УПЦ МП.

Висер блогера на українську владу, «Путін прав», «ми «одін_нарот», та інший такий собі rimming російській еліті та її пропагандонському порядку денному українську публіку не нервує. Окєй, їжте лайно далі, але дистанційно – бо до вас воно не приїде.

Друге, і головне – не існує хороших росіян.

Бо якби вони справді існували, якби любили, або поважали або хотіли добра Україні, якби хотіли хоч якось спокутувати провину московського народу перед украінським, то найкраще що вони могли б зробити – це замовкнути, розчинитись серед подавляючої більшості співплемінників які нас ненавидять. І перестали живити уявлення про якусь альтернативну росію, альтернативних, добрих і правильних росіян.

Читайте також: Дно победы, или Зловонный исторический след «народа бамбаса»

Чому? Бо якби існували росіяни які справді люблять Україну, вони б розуміли що єдиний шанс для нас вижити, і процвітати – це розірвавши всі культурні і політичні зв‘язки з Росією. І для того щоб ніхто не міг завадити цьому з посиланням на «хороших росіян» – вони мають перестати існувати в інфопросторі

Але вони цього не роблять. Чому?

ИСТОЧНИК Артур ПЕРЕВЕРЗЄВ

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube