«Євробачення» у Києві закінчилося і його слоган про шанування різноманіття поступово також відійшов у минуле. Різноманіття має демонструвати нам відмінності та подібності між людьми.

новости, новини, Україна, Украина,Бегемот, Бегемот медиа, влада, власть, політика, политика, begemot, begemot.media, begemot media, релігія, Різноманіття

Подумайте, перш ніж вітати із релігійними святами, і зокрема Пасхою, ваших колег. Цілком можливо, що не всі вони є православними.

Крім того, завжди є хтось, хто не сповідує жодної релігії.

У мене, наприклад, увесь цей робочий тиждень будь-яка робоча комунікація починалася із слів – «Давай після Пасхи». Люди, очевидно, почали готуватися заздалегідь.

До речі, свято Пасхи для мене, це той момент, коли супутні традиції не мають відношення до релігії, а є просто магічними згадками з дитинства.

Ми з прабабцею Мілею ходили прямо вночі святити власноруч спечені паски. Все це таїнство приготувань і недосипань, довгі черги і повні вербні кошики, бородаті батюшки, які обливають тебе водою з віника, а ще можливість потім обшкребти білу цукрову жижецю із верхівок пасок, робили ці дні особливими.

Виходить, що вітаючи із святом Пасхи своїх колег та знайомих, я призюмую, що аналогічний досвід мали усі вони.

Та чи так це насправді?

В нас на «Громадському радіо» працює чудова журналістка і ведуча Тетяна Курманова, вона кримчанка, переселенка, з мусульманської родини. За її словами, сама зараз не практикує жодну релігію.

Таня розповідає, що до 7 років жила з батьками в Туркменістані. Там місцева громада святкувала католицьку Пасху.

Потім її родина переїхала в Крим і жила в татарському мікрорайоні, де свято Пасхи не відмічали, хоча це був традиційний вихідній в школі.

Напередодні Пасхи, я запитала, як вона реагує на вітання – «Христос Воскрес». Таня віджартувалася, що можна відповідати, як її друг – «Я знаю».

Насправді ж, вона каже: «Воістину Воскрес». Тому що в нас «так прийнято». Хоча зізнається, що близькі люди і колеги, вже знають, що вона не релігійна і вітати не варто.

Водночас, Таня зізнається, що не розуміє, чому Україна, яка декларує релігійне різноманіття і згідно Конституції не має обов’язкової державної релігії, не святкує, скажімо, Курбан-Байрам, важливе ісламське свято, або веселе свято ізраїльського народу – Пурім, коли всі наряджаються та п’ють багато вина.

Більше того, нас, громадян світської держави, щорічно вітають із релігійними святами, починаючи від супермаркетів техніки і закінчуючи президентом України.

Нам всім не вистачає релігійної чутливості, тобто розуміння та прийняття до уваги соціокультурних факторів, що лежать в основі нашого життя.

Єлизавета Кузьменко

ИСТОЧНИК УКРАЇНСЬКА ПРАВДА

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube