У понеділок 22 січня в Києві відбудеться акція «Об’єднай береги Дніпра живим ланцюгом Соборності», приурочена до 99-ї річниці підписання IV Універсалу об’єднання УНР і ЗУНР в Соборну Україну.

Про це повідомила прес-служба КМДА.

Соборності, об'єднання УНР і ЗУНР, Соборна Україна, новини

Учасники акції на мосту Патона будуть приєднуватися до символічного об’єднання берегів Дніпра, заспівають гімн, запалять свічки, вшанують пам’ять всіх борців за Україну, а також розгорнуть 30-метровий прапор.

Після акції учасники рушать в сторону лівого берега, де на них чекатиме гарячий чай, група однодумців і святковий салют. В якості подарунка всім вручать роздруковану версію IV Універсалу та пам’ятну жовто-блакитну стрічку.

Збір учасників акції до Дня Соборності розпочнеться 22 січня о 7:30 на правому березі – біля станції метро «Дружби Народів», на лівому березі – біля метро «Лівобережна». Біля моста Патона збір учасників буде проходити до 08:00 на зупинці громадського транспорту біля мосту з боку Русанівської набережної – лівий берег і на в’їзді на міст Патона – правий берег.

Увечері о 18:00 в кінотеатрі «Кінопанорама» на вул. Шота Руставелі, 19 відбудеться безкоштовний святковий концерт, на який зможе потрапити будь-хто.

Історична довідка:

7 (20) листопада 1917 р. ІІІ Універсалом Центральної Ради була проголошена Українська Народна Республіка. До складу УНР увійшли Київська, Волинська, Катеринославська, Подільська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Чернігівська губернії, а також Таврія. Принагідно слід зазначити, що ІІІ Універсал не лише започаткував побудову Української Держави, й визначив шлях її розвитку як демократичної: недоторканність особи, помешкання; свобода слова, преси, віросповідань, страйків, зібрань; права національних меншин.

Під впливом цієї доленосної події значно пожвавилися державницькі настрої в Західній Україні. 19 жовтня 1918 р. Українська Національна Рада, до якої входили представники українських партій, проголосила утворення Західноукраїнської Народної Республіки. 1 листопада, внаслідок збройного повстання у Львові та інших містах краю, ЗУНР постала як незалежна держава, а Українська Галицька армія – як її збройні сили на захисті державності.

Між керівниками УНР і ЗУНР почалися переговори про створення єдиної Української Держави. 1 грудня 1918 р. у Фастові був підписаний «Передвступний договір»про «непохитний намір злитись у найкоротшім  часі  в  одну  державу». Від УНР договір підписали Голова Директорії В.Винниченко, члени Ради народних міністрів Директорії П.Андрієвський та Ф.Швець, Отаман Українських республіканських військ С.Петлюра; від ЗУНР – члени Ради державних секретарів Лонгин Цегельський і Дмитро Левицький.

Проголошення Акту Злуки було призначено на 22 січня 1919 року.  За згадками очевидців, день був погідний, із легким морозцем. Увесь Київ яснів синьо-жовтими прапорами, корогвами  та тризубами. О 9-й ранку в усіх церквах відбувалися молебні за Україну. На вході до Софійської площі з боку вулиці Володимирської височіла тріумфальна арка, прикрашена гербами українських земель.

Велелюдне віче з нагоди урочистого проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР почалось о 12-й годині опівдні.Над площею лунає Національний Гімн і багатоголосе «Слава!». Посол ЗУНР Лонгин Цегельський зачитує й передає Голові Директорії УНР Володимирові Винниченку Грамоту Національної Ради  ЗУНР «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною». Член Директорії Федір Швець урочисто оголошує текст IV Універсалу Директорії.

У цілковитій тиші лунають слова, від яких навіть нині, по багатьох роках, прискорено б’ється серце і бринять на очах сльози: «Однині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народня республіка… – і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України.Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка». 

По завершенні урочистостей відбувся молебінь, а затим – військовий парад. Особливо гучно люди вітали вояків дивізії  Січових Стрільців під проводом Євгена Коновальця.

Отже, Акт Злуки став – уперше за 600 років – реальним кроком до омріяної й вистражданої Соборності українських земель, кроком, який вплинув на всі подальші національно-визвольні змагання українців, аж до відновлення Незалежності України 1991 року.

23 січня 1919 р. Трудовий Конгрес України затвердив Акт Злуки, а також Державний Герб УНР – Тризуб.

Юридично та політично створення єдиної Української Держави відбулося.Однак об’єднанню парламентів, урядів, армій стали на заваді натиск більшовицьких загарбників, перед яким Директорія змушена була покинути Київ, та військова катастрофа осені 1919 й усього 1920 років. Уряди як Великої, так і Західної України змушені були вирішувати насамперед свої, регіональні проблеми. Ситуація погіршилася після підписання договору між Директорією УНР та Урядом Польщі, згідно з яким, в обмін на військову допомогу в боротьбі УНР проти більшовицьких урядів Росії й України, Польща  дістає в розпорядження Галичину, Холмщину, Підляшшя і Західну Волинь.

Анексія західноукраїнських територій Польщею загальмувала об’єднання України. (Воно, власне, відбулося у вересні 1939 р., але не в результаті волевиявлення українців, а внаслідок злочинної змови — радянсько-нацистського пакту Молотова-Рібентропа про переділ сфер впливу. «Золотий вересень 39-го» для західняків обернувся кривавим радянським терором і масовими депортаціями.)

Однак боротьба за Волю України не припинялася. Масові селянські повстання на всій території Великої України проти більшовицької влади у 20-30-х роках, героїчні змагання Української Повстанської армії, подвижництво українських дисидентів, нарешті, національно-визвольний здвиг кінця 80-х – початку 90-х років стали продовженням великої справи, започаткованої  у вікопомному січні 1919 року.

21 січня 1990 р. Народний Рух України організував Всеукраїнський Ланцюг Єднання. Від Софійської площі, вулицями Києва — на Житомир, Рівне, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Закарпаття —  стали в єдиний шерег понад три мільйони простих українців та українок, демонструючи єдність духу, прагнення державності й незнищенність великої  Ідеї – Соборності України.

Вірмо в Україну. Найважливіше, найголовніше – вона у нас є. А ми є в неї. Любов, прагнення волі й єднання – неперервні. Як саме життя.

В Україні День Соборності офіційно почали відзначати у 1999 році. 22 січня у Києві відбудеться ряд заходів, участь у яких візьмуть не лише жителі столиці, а й інших регіонів.

Читайте: 25 років жити в Україні і не вивчити мову можуть лише недоумки – доброволець із Росії

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube