Чи з приходом весни прийде час оновлення для всіх нас? Деякі тези-цитати:

…Ми живемо на вершечку айсберга, більш-менш придатного для виживання (не життя) і не хочемо збагнути, що невпинно дрейфуємо в бік цивілізаційного краху. Тому що дурнішого народу в центрі Європи годі знайти.

дурнішого, народ, Україна, виживання, розстрілювати, обманювати, обкрадати, месія, нащадки

…Його можна розстрілювати, обманювати, обкрадати і згноювати на війні – він буде однаково вірити те, що кращий день ось-ось настане. Він усе всім пробачає. Усе всім забуває. Він буде олігофренічно дивитися телевізор, який його отруює. Продаватися за копійку. Молитися на субсидію. Шукати нового месію з-поміж різновидів лайна. І – свято вірити, як вірить немовлятко кожному обличчю, що схиляється над ліжечком.

…Він страждає не просто на амнезію, а на дубль-амнезію: він забув те, що забув. Народ – пост-геноцидний, а отже, нікудишній.

…Нам заважають мантри про те, що ми – суперживучий народ, який умудрився вижити навіть без своєї держави. Таргани теж живучі. Наша живучість – це наша проблема. Ми регулярно пробиваємо дно і умудряємося там вижити. Нам треба припинити переживати свої проблеми і почати їх усувати.

…Держава Україна не має ніякого стосунку до визвольних змагань минулого сторіччя. Вона не є ні результатом, ні спадкоємцем тієї видатної і марної звитяги. Ми, сучасні українці, – нащадки гірших. Ми – діти будівничих комуністичного раю. Ми – спадкоємці тих, хто зловив кайф від життя в соціалізмі з дешевою ковбасою, комуналкою і єдиним каналом телебачення. Ми – сини і дочки тих, хто ніколи не боровся ні за себе, на за свою свободу.

…Народ зразка 2018 – політично безплідний. Він не здатен породити нову плеяду політиків. Не стоїть (таке завдання). Біг по замкнутому колу – наш національний спорт.

…Ми – електоральні каліки. Нам не можна ходити на вибори. Владу ми розцінюємо винятково як інструмент збагачення. Порядні люди – бідні. Успішні – вже звалили аби збираються. Відсоток якісного населення – мізерний, і він відключився від державотворення.

Читайте також: Печальный пример Луганды и Домбабве ничему не научил?

…Держава – ворог. Гинути за неї – робити їй послугу. Намагатися дорватися до влади, не міняючи правил гри – ставати одними з них. Змагатися з правлячою кастою в політичний спосіб – гибле діло. Держава повинна перестати було сакральним поняттям, інакше ми станемо сакральними ягнятками.

…Вихід — перезаснування держави на повністю нових засадах. У нових кордонах. З новою Конституцією. З новим виборчим законодавством. З парламентом 150 осіб максимум. З антикорупційними механізмами, які запроваджуються упродовж лічених годин. З тотальною забороною посідати держпосади всім підряд (і поганим, і добрим), хто робив це досі. Ну і головне – з готовністю народу грати по нових правилах, а не далі бути собою.

…Далі не продовжую, бо далі починається утопія. Перезаснувати державу може лише якісна меншість пасіонаріїв. Але поки вони не включилися в процес, хай буде як буде. Хай бабульки вибирають владу, а молоді люди зростають на треші. Взагалі-то я – оптиміст. Щиро вірю, що таргани виживуть і цього разу.

ИСТОЧНИК Ostap DROZDOV

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube