До речі, історія з «поруками» Мартиненко показала цікаву річ в українській політиці та українських партіях. Така величезна кількість «поручителів», мабуть, не була потрібна. Як і ці «поруки» загалом.

поруками, Мартиненко, поруки, політика, Україна, Омелян, репутація, Begemot

Історія з «поруками» Мартиненка показала цікаву річ в українській політиці

Але велика частина НФ побігла підтримувати свого «благодєтєля».

Очевидно, для них оці поруки були формою висловлювання лояльності «господіну».

І вони зовсім не думали про політичні наслідки цього всього для себе.

Наприклад, той же Омелян, ще зовсім молодий політик, не думав про те, як до цього поставляться виборці, і чи не буде це для нього незмиваємою плямою на репутації.

Читайте также: 10 уловок, которые заставляют нас платить больше

Ні, він, очевидно, думає, що ті виборці — це плебс, на який не треба зважати. Адже запорука успіху в українській політиці — подобатися не виборцям, а «мартиненкам». І турбуватися треба про репутацію в очах «мартиненків».

І це — його відмінність від найостаннішого політикана з ЄС чи США, которі більше всього бояться одержати якійсь публічний зв’язок з тими, кого обвинувачуюють в корупції.

Бо їх потім зітруть на порох як журналісти, так і громадськість. І нагадувати будуть до кінця життя.

Для європейського політика репутація — це форма гігієни. На жаль, у нас навіть молоді політики не привчені до того, аби її підтримувати.

І щодо «молодих реформаторів» цього вже не змінити. Вони вже вражені метастазами на рівні мозку. Це не виправити.

ИСТОЧНИК

Олещук

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube