На п’яту річницю Революції Гідності «найкраще» українців привітали троє депутатів президентської фракції – Микола Паламарчук, Артур Палатний та Олег Велікін. Напередодні знакової дати вони внесли до Верховної Ради законопроект про запровадження кримінальної відповідальності за… наклеп.

наклеп, законопроект, БПП, мерзотники, гідність, репутація, кримінальна, відповідальність

Офіційна назва цього документа – «Проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп».

У пояснювальній записці автори цієї саморобки спочатку повчають журналістів, як треба писати: «Об’єктивність, достовірність подачі інформації, соціальна відповідальність – одні з найважливіших принципів, яких повинні дотримуватися представники четвертої гілки влади. Однак не завжди журналісти про них пам’ятають, досить часто публікують і поширюють інформацію, яка не відповідає дійсності». А далі прямо наїжджають на «четверту владу», стверджуючи, що «в останній час в Україні, на жаль, свободу слова в країні все частіше плутають зі вседозволеністю поширення відверто неперевірених, а то і зовсім помилкових фактів».

Не посоромилися законодавці й поюзати ім’я Катерини Гандзюк. Мовляв, оббрехали журналісти чесного депутата підозрою щодо причетності до її до вбивства: 2Одним з останніх випадків розповсюдження неправдивої інформації є випадок зі звинуваченнями, що лунають з боку деяких засобів масової інформації на адресу народного депутата України щодо причетності до вчинення особливо тяжкого злочину (напад на громадську активістку К. Гандзюк). Деякі засоби масової інформації безпідставно, без наведення будь-яких доказів, звинувачують народного депутата України в причетності до певних трагічних подій».

Якщо хто не знає, то це – натяк на нардепа-мажоритарника від БПП, колишнього «мєнта» Миколу Паламарчука, помічника якого затримали за підозрою у організації вбивства Гандзюк.

Так, ви вже бачили його прізвище у цьому тексті – він же і є співавтором законопроекту. І, що цікаво, самого Паламарчука ніхто у причетності до нападу на Катерину публічно ніби й не звинувачував – чи, як кажуть, на злодії і шапка горить?..

Наприкінці пояснювальної записки депутати пропонують встановити кримінальну відповідальність за «скоєння такого суспільно небезпечного діяння як «наклеп», який полягатиме в умисному поширенні завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію».

Чому наклеп нардепи вважають суспільно небезпечним діянням – невідомо. Зате точно відомо, що ця їхня спроба поставити в стійло журналістів – точно не перша і навіть не друга.

Намагання запровадити кримінальне покарання «за наклеп» були під час Майдану – у сумнозвісних драконівських «законах 16 січня», результатом яких стало загострення революційних подій і, зрештою, ганебна втеча у Росію Януковича.

Фейкове голосування за диктаторські закони у Верховній Раді «підняттям рук» освятили депутати-регіонали Олійник (також втік до Росії) та Чечетов (викинувся з вікна після перемоги Революції Гідності).

Але ще до Революції була здійснена перша спроба «ригів» узурпувати право на інформацію – через скандальний законопроект про так звану дифамацію. Рівно шість років тому вони намагалися пропхнути його через Раду.

У вересні 2012 року нардеп від Партії регіонів Віталій Журавський пропонував законопроект «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини». Тоді, внаслідок шаленого тиску громадськості, протестів тодішньої опозиції та нищівної критики Заходу, «регіонали» були змушені відмовитися від реалізації своїх планів.

Журавський, до речі, був гуманнішим за сьогоднішніх авторів законопроекту про наклеп – пропонував карати строком до трьох років тюрми. Нині ж члени фракції імені одного із засновників Партії Регіонів і, за сумісництвом, президента України – Петра Порошенка – пішли далі: пропонують саджати на п’ять років.

Цікаві також і формулювання. П’ять років пропонують давати за «поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію шляхом публічного демонстрування у творах, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет» і це карається «штрафом в розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років».

Тобто будь-яка «фотожаба», будь-який мем, коментар у соцмережах щодо політика може стати підставою для порушення кримінального провадження, і далі автора цього «твору» затягають по слідствах, а то й посадять. А, знаючи наші суди, і те, з яким завзяттям вони готові виконувати забаганки можновладців, можна не сумніватися – посадять багатьох.

Тут слід зазначити, що відповідальність за наклеп в Україні давно існує. У рамках цивільних правових відносин. Тобто, будь-хто може звернутися до суду і вимагати відшкодування шкоди (у вигляді вибачень, спростувань, грошових компенсацій), нанесеної його честі, гідності і репутації з боку будь-кого.

Проте, чомусь, ті ж самі депутати вкрай рідко користуються цим інструментом, навіщось вимагаючи для тих, хто, на їхню думку, їх оббрехав, саме тюрми. До речі, в радянському Кримінальному кодексі існувала стаття 58 – «Антирадянська агітація і пропаганда», за якою, свого часу, в табори заслали мільйони людей. А у сусідній Росії є «антиекстремістське законодавство», що дозволяє саджати людей у тюрми за репост чи лайк чужого допису у соціальній мережі.

Пропоную панам-авторам з БПП не соромитися, а припасувати готові законодавчі рішення Радянського Союзу та Російської Федерації прямо до українського Кримінального кодексу. Пакетом.

Або ж, мерзотники, йдіть геть з парламенту і не ганьбіть себе і країну.

ИСТОЧНИК Дмитро ХИЛЮК

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube