Приїзд російського президента Володимира Путіна на весілля глави австрійського зовнішньополітичного відомства Карін Кнайсль вважався однією з головних політичних сенсацій останнього часу. Дійсно – про яку зовнішньополітичну ізоляцію російського правителя можна говорити, якщо його запрошують навіть на приватні вечірки європейських політиків?

вечірки, Путін, ізоляція, весілля, Карін Кнайсль, Австрія

Президент Росії Володимир Путін на весіллі міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, 18 серпня 2018 року

До того ж приїзд Путіна символізував: у Австрії дійсно змінилася влада, а новий уряд консерваторів і правих популістів з Партії свободи сприятиме скасуванню антиросійських санкцій Європейського союзу, пише Віталій Портніков для «Радіо свобода«.

Тепер, на тлі шпигунського скандалу між Росією і Австрією, Катрін Кнайсль скасовує свій візит до Москви і попереджає, що якщо інформація про шпигунство підтвердиться, це призведе до серйозного ускладнення двосторонніх відносин. Не менш категоричним є і канцлер Себастьян Курц, який нещодавно зустрічався із Путіним у Москві. Він вважає, що шпигунство проти нейтральної країни є неприпустимим.

Історія з російським шпигуном в Австрії є показовою. Москва дійсно домоглася успіхів у роботі з політичними елітами деяких європейських країн. Ще кілька років тому успіх партії Алексіса Ципраса СІРІЗА на парламентських виборах в Греції вважався ознакою нового союзу між Афінами і Москвою. Однак, коли з’явилася необхідність втручання у настрої в Елладській православній церкві, Кремль не став церемонитися із Ципрасом. Але у Греції хоча б був привід: боротьба з автокефалією Української православної церкви, протистояння Вселенському патріархату, збереження «русского мира» є однією з головних політичних завдань адміністрації Володимира Путіна. В історичний день відновлення канонічної Київської митрополії Путін навіть збирав Раду безпеки.

Учасники хресної ходи «За єдину помісну церкву» з нагоди 1030-річчя хрещення Русі-України. Київ, 28 липня 2018 року

В Австрії ніякого реального приводу не було. Класичне шпигунство, як у роки Холодної війни. Австрійська армія нічим Росії не загрожує, Австрія навіть не є членом НАТО. Москві набагато вигідніше дружити з австрійськими політиками, ніж шпигувати за австрійськими військовими.

Однак Росією правлять чекісти. І ви ніколи не переконаєте їх, що агент у чужому Генеральному штабі не є потрібним. Для них агентура і є політика. Є агенти впливу в політичному середовищі, є шпигуни. Головне – щоб ворожа країна була під контролем.

А Австрія – ворожа країна, щоб там Путін не розповідав канцлеру Курцу та іншим австрійським політикам. Тому що в Європейському союзі. І тому, що просто є вільною. А свобода викликає у чекістів природну, майже тваринну ненависть. На те вони і чекісти.

Саме тому Кремль не залишає своїм «нареченим» на Заході ніяких шансів. Вони б і раді підтримати російське керівництво, але Кремль постійно завдає ударів по їхній політичної репутації і звичайному людському самолюбству. Тому що у чекістів немає союзників і друзів, а є агенти і «корисні ідіоти». До обох цих категорій Путін ніякої поваги не відчуває.

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube