Доброго раночку, хлопчики та дівчатка. Сьогодні – 10 червня 2017 року, сто шість років тому в колонії Здобуток, що була на околиці селища Тального Київської губернії, народився Петро Юхимович Вескляров (Пінхус Хаїмович Вескляр). Дід Панас.

Я знаю, що він був і Миколою Задорожним з «Украденого щастя» Івана Франка, і Командором з «Камінного Гостя» Лесі Українки, і багато ким іншим – бо він же ж був актор, та ще й з дитинства… Але так вже вийшло, що для кількох поколінь поспіль так само, як і для нащадків, він залишився саме дідом Панасом – сивовусим, добрим дідусем у вишиванці, який розповідав нам чудові казки співучою українською мовою. Який робив з дітей «тьми язицех» – українців. Позаяк, аби слухати його казки, діти вчилися українській мові та уявляли собі українське життя в ті часи, коли все українське низводилося до «селянського» та «бидляцького».

І знаєте, що я собі думаю? Я думаю, що сьогодні мільйонам людей, які за роки й десятиліття без української майже забули цю занедбану мову, а потім, через революції та війну, вирішили її згадати та до неї пристати – всім цим людям допоміг саме він, добрий та лагідний дід Панас, який став дідусем для всієї України.

Я щасливий вже тим, що слухав його казки та бачив його на екрані, а трохи й в житті – так вже мені пощастило.

Автор: Дід Панас

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube