Про ополченочку.

Вибори, Зе, Цаплієнко, ополченочка

Навіть не знаю з чого почати…

Важко зрозуміти як анонсований військовим журналістом Цаплієнком сенсаційний сюжет про спецоперацією наших спецслужб, де ключовою фігурою є так звана «ополченка», насправді виявився милом у стилі «Стосується кожного» чи «Говорить Україна».

Виявляється це історія Кохання, бо саме заради неї ополченка покинула рідну «новоросію» і пішла співпрацювати з нашою спецурою. Не знаю, хто той чоловік (чи жінка) який/яка закохав/ла у себе ополченку, але це гідно поваги. Щастя їм обом і здоровля. Проте, до чого тут аносовані Цаплієнком викриття? Може є якись інший сюж? Просто в цьому сюжеті всі ці шпигунські пристрасті тільки фон для історії любові між російською найманкою та офіцером українських спецслужб.

І це ж така трагедія! А це точно Цаплієнко сюжет робив?

«Мамо не плач», — каже донька ополченки, яку тайними тропами разом з братом вивозили з окупації.

«Добре, не буду», — киває жінка, яка хвилину тому абсолютно спокійно розповідала ,як у 2014-ому вбивала наших вояків, мовляв «время было такое». І посміхаючись додає: «Сейчас решиться определенный вопрос и у меня вообще все будет в идеале».

Так, киває їй журналіст Цаплієнко, і вони разом піднимають келихи за ЗСУ…

Сюр. Шо це (мат) було?

Щось з тими Плюсами дійсно не так. Серьезно. Якщо таки сюжети не спроба створити суспільну думку про те, що «ополченці» — а якщо відверто то колаборанти, найманці та вбивці — теж люди, і з ними можна і потрібно домовлятися, то я не знаю що це.

Хоча ні. Знаю. Вибори. Зе

ИСТОЧНИК

 

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube