Робота над помилками колишньої вчительки російської мови з Донбасу і екс-московської сценаристки, або Як і чому я стала розмовляти українською

 

розмовляти, українстка, мова, какаяразница, язык, постріли, Донбас

Я три роки тому була «какаяразница» і волала «про язык Пушкина и Пастернака»… Але постріли російських автоматів по Україні вбивали в моєму лексиконі російські слова з такою швидкістю, з якою летіла куля… Куля – слово, вибух – речення… Інакше не могло бути, бо російська мова стала для мене символом божевільної Росії, яка хоче знищити Україну. І починала Росія вбивати Україну (хоч 300 років тому, хоч в 2014 ) з винищення наших святинь і символів — мерзотники кидали в вогонь прапори, ламали тризуби і витискували українську мову.

І зараз я, звичайно, зупинюсь на мові.

Кілька днів тому я побачила в ФБ-ій стрічці такий «шедевр» — писок Поліграф Поліграфича Шарікова і підпис: «Я тепер займаюсь мовним питанням і захищаю мову»… щось приблизно так…

Ви помилились, нешановні українофоби. Шаріков — ваш. Він апріорі продукт і символ «русского мира». І може захищати тільки російську мову, зібравши вас навколо себе))).

Як би вам там не хотілося принизити українців і захисників української мови, як би вам не хотілося чути російську з кожної шпарини, логіку треба інколи вмикати. Чи що там у вас…

Шаріков — ваш. Він давно асоціюється з «русским миром» так само, як асоціюються з цим клятим «миром» Путін, російська мова, Моторола, триколор, двоголова курка, казак Шмаркля з Оренбурга, який захищав «русский язык» на Донбасі і зараз в якійсь донецькій річці годує раків…

Все це — Путін, Моторола, Шмаркля, «русский язык» и триколор — символи сучасної Росії. Якщо для вас й досі символ Росії Пушкін, то чхати ви хотіли на кров і війну, катівні і трупи….

Символ, як відомо, перекладається з давньогрецької як «умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища». Хрест — символ християн, Маген Давид – іудеїв…

Мова — теж символ, такий собі прапор, який збирає навколо себе людей тієї чи іншої країни.

Я ніколи не писала, як і коли я стала розмовляти українською. Я – колишня вчителька російської мови з Донбасу і колишня московська сценариста, я – колишня «какаяразница»…

Так от… Я щось купувала на якомусь українському сайті і повинна була обрати мову обслуговування. Переді мною розгорнулись два прапори – триколор і жовто-блакитний прапор. Як удар струмом!

Я тоді була «какаяразница», але не змогла натиснути триколор…. Я просто закрила сторінку… У мене перед очами встав Володимир Рибак, мій земляк з Горлівки, якого росіяни вбили за прапор… пригадався Крим, де цей триколор наче петля на шиї душить кримських татар…

Триколор — російська мова – війна ….

З того часу я спілкувалась російською тільки вдома і тільки з тими, з ким спілкування російською триває десятиріччями… Так, звичка… і поступово я її позбавлялась… Але з того часу, виходячи за поріг хати, я розмовляла тільки українською… в метро, автобусі, магазині – скрізь! Бо мені здавалось, як тільки я почну розмовляти російською, той клятий триколор буде стирчати над моєю головою як чортові роги… Бо триколор символ Росії і росіян! І «язык» також!

Я знаю багато російськомовних родин з Донбасу, які поступово переходять на українську. Не коріть їх за повільність! Підбадьорте, допоможіть! Мені з Донбасу, з окупації, приходять багато листів. Їх пишуть невідомі мені люди і признаються, що ввечері збираються на кухні і розмовляють пошепки українською… Бо вона для них — символ свободи, України, здорового глузду і цивілізації! Ці люди до війни розмовляли російською, напевне, були «какаяразница»… Прошу, не треба їх лаяти, бо таких в Україні багато. Від Харкова до Карпат! Бачила на власні очі!

Владі треба працювати з людьми і доносити, що краще сьогодні самим відмовитись від «русского мира» і будувати вільну Україну, ніж потім опинитись в окупації і вчити українську на кухні пошепки! Бо саме російська мова несе нам у дзьобі російську ментальність і «русский мир». Як людина, яка 50 років розмовляла російською, можу запевнити – ти асоціюєш себе з тим народом, мовою якого ти думаєш! А де народ, там і країна.

Нещодавно мій вперто-російськомовний знайомий поїхав в країни колишнього соцтабору. Вже в перший день відрядження він почав розмовляти українською. Каже: «Ти отримаєш в табло раніше, ніш вспієш розповісти, що російська мова — це Пушкін, Блок тощо…Для них російська мова – це озброєні тварини, які колись ґвалтували їхню країну…»

Згодна з ним! І наполягати сьогодні на тому, що російська мова символізує собою Пушкіна і балет, все одно що вважати сифіліс і гонорею символами кохання.

Я дивуюсь людям, які хочуть панування російської мови в Україні і торочать про Пушкіна і «целый пласт культуры». А ви спробуйте приїхати в Ізраїль і увімкнути Вагнера на всю силу. Для когось він «пласт культуры», а для євреїв він антисеміт, який надихав своєю позицією і музикою Гітлера і його поплічників. Під музику Вагнера мільйони євреїв йшли в печі…тому я розумію ставлення євреїв до Вагнера.

Так, я згодна, що російською мовою написано чимало прекрасних творів… І не пропоную кидати в багаття книжки, написані російською. Але треба усвідомити, що російська література — не пуп землі, як нам вбивали в голову. Є ще світова! А якщо ви переживаєте, що ваші діти не прочитають в оригіналі «Золотий ключик» Толстого, «Незнайку» Носова, «Старика Хоттабича» Лагіна, «Волшебника Изумрудного города» Волкова, вчить англійську, італійську тощо! І саме тоді ваші діти прочитають ці твори в оригіналі, бо всі ці дитячі автори за суміщенням були крадіям і вкрали твори зарубіжних письменників! Коли ви зануритесь в світову літературу, ви побачите, як багато з неї було поцуплено майстрами російського слова!

До речі, здебільшого російську мову в Україні захищають не тонкі цінителі Ходасевича, Кірсанова і Паустовського… Російську мову в Україні захищають фанати Лепса, Ваєнги, Тані Буланової і Стаса Михайлова! Ну а якого інтелекту ви хотіли від тих, хто не відрізняє біле від чорного?

Аргумент «на русском языке разговарили мать и отец, дед и баба» більш ніж дивний! А ти перегорни сторінку назад, в 19 століття! І подивись, як твого прапрадіда і прадіда примусили розмовляти російською, як над ним знущались, як вбивали за рідну мову! Перегорни дві сторінки і ти побачиш, що твої пращури розмовляли українською, татарською, вірменською, а потім їх всіх робили «русскими»… а хто не згинався, вбивали! Так само саджали і вбивали євреїв за іврит, а сьогодні ми бачимо, як «русский мир» піднімає голову в Ізраїлі! Його привезли на собі ( як воші на жупані) репатріанти з СРСР. І ці радянсько-російські воші розповзаються по Святій землі як скажені…

Не може існувати російська мова окремо від Росії. Як не могли колись, за часів радянського дефіциту, продаватись окремо гнилі солені огірки і мандарини. Тільки в наборі! Хочеш мандарини – купуй гнилі огірки… Так і робили. Тільки гнилі огірки можна купити і викинути, а «русский мир» і російська мова як сіамські близнюки.

Сьогодні я бачу тільки один шлях використання російської мови — це шлях боротьби і антиросійської пропаганди. Бажаючих повернути «русский мир» в Україну дуже багато, і вони не випаряться на сонці як роса. З ними треба працювати, щоб поменше було серед нас отих шарікових…

А найголовніше — розмовляти українською! Всім і скрізь! Українофоби скаженіють, коли її чують!

Захисники російської мови в Україні поділяються умовно на два табори – одні за Путина и русский мир, другі — начебто за Україну, проти Путіна, але за «русский язик» («русский язык», до речі, стовп і серце «русского мира»)…

Під захисниками російської мови я маю на увазі не тих, хто просто розмовляє російською в побуті, а тих, хто підспівує і підтанцьовує Азарову і репетує про «ущемление» і хоче панування російської мови… Їм замало того, що языка і так вистачає навколо. Ключове слово — панування!

Зараз русофіли почнуть згадувати російськомовних захисників з АТО. Не треба, хлопці захищають Україну, а не «русский мир». І багато з них починають спілкуватися українською! Всі ми – нащадки народів, яких русифікували насильницькими засобами. Чи є у нас гідність? Чи можемо ми вичавити совок? Чи шануємо пам’ять пращурів?

 

Розмовляймо українською! Всі інфіковані «русским миром» не винесуть українського середовища і поїдуть з України! Хтось в Росію, щоб насолоджуватися мовою Пушкіна… А хтось (розумніший) поїде в Європу і буде мовчки вчити мову тієї крани… Аби не українську, бо російські мовні метастази несуть в собі ненависть до української мови і України.

Тому гуртуймося і розмовляймо українською! Щоб не вчити її потім в окупації пошепки! Мова — наша молитва! Всі чорти порозбігаються!

 

ИСТОЧНИК

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube