Якби перейшли на латинку ще на початку 1990-х, то уникнули б АТО і окупації Криму. Для повного переходу на латинську абетку Україні знадобиться не більше як 10 років.

Про це каже мовознавець Юрко Зелений.

новости, новини, Україна, Украина,Бегемот, Бегемот медиа, влада, власть, політика, политика, begemot, begemot.media, begemot media, на латинку, кирилиця

«Відомо, що В’єтнам завжди протистояв Китаю. Мови у них однієї групи. У різні історичні періоди між країнами велися війни. Але В’єтнаму вдалося остаточно заявити світові про те, що він не належить до складу Китаю, лише коли перейшли на латинську абетку. А щодо України — у світі досі стійке сприйняття, якщо пишемо кирилицею, значить «рашен», – говорить мовознавець.

Зауважує, що для повного переходу на латинську абетку Україні знадобиться не більше як 10 років.

«Казахстан затвердив стратегію переходу на латинку на початку 2018-го і цей перехід має завершитися до 2025 року. Думаю, українцям потрібно не набагато більше часу. Тим паче, багато наших громадян вже добре знайомі з латинським варіантом абетки. Їздять на заробітки до Польщі, Німеччини, Чехії, Португалії, Італії», — каже Зелений.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тримовність: В’ятрович пояснив, чому латиниця в Україні неможлива

Починати вивчати латинський алфавіт варто з початкової школи.

«Варто вивчати не тільки алфавіт, а й латинську та грецьку мови вже з початкової школи. Не для того, щоб ними досконало володіти, а, насамперед, аби розуміти етимологію запозичених слів. Крім того, це буде ключем до вивчення інших іноземних мов. Світ кирилицю сприймає так само, як ієрогліфи. Така літера, як «ж» — жук — це взагалі піктограма. Наскельний малюнок, яким позначали певну комаху. А як іноземцю прочитати літеру «ю»? Чим вона відрізняється від корейського ієрогліфа? До того ж, усі країни, що послуговуються ієрогліфами, мають офіційні латинкові абетки і в зовнішній світ виходять тільки з таким написанням. Ті ж торгові марки — китайські Xiaomi, Huawei, корейські Hyundai, Samsung, японські Toyota, Sony», — вважає мовознавець.

На думку Юрка Зеленого, «для «живої» мови нормально оновлювати правопис хоча б раз на 15 років.

«Дискусії про перехід на латинку йдуть давно. Існують різні погляди, але я вважаю, що за нашою абеткою – тисячолітня історія і тисячолітня культурна традиція графіки, — каже фахівець з мовної політики Тарас Марусик. — Ми маємо неповторні літери, такі, як «ї», «є».Міністр Клімкін правильно сформулював, що це звільнить Центральну Європу й Україну від пострадянськості. Та я не переконаний, що кирилиця – це радянська спадщина. Подібні питання є більше політичними, а не мовознавчими. Запроваджувати латинку в ситуації, коли відбувається злам і багато переходять на українську, може бути причиною, щоб відбити охоту в тих, хто вагається».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував обговорити можливість впровадження латиниці поряд із кириличною абеткою для української мови.

Він написав про це у Facebook після зустрічі з представниками країн Центральної Європи.

Використання кирилиці в українській мові зумовлено історично. Вперше ідею про українську латинку висловив 1834 року мовознавець Йосип Лозинський. Створив алфавіт на основі польської мови.

ИСТОЧНИК ГАЗЕТА

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube