Виявляється, навіть рекордна злива може стати в українському суспільстві приводом для розпалювання чергової «зради». Ну бо ж погодьтеся, що злива таки справді була аномальною, рекордною. Такі бувають раз на десятиліття.

злива, аномальна, зрада, надзвичайна ситуація, стихійне лихо, влада, наслідки

А ще додайте до цього, що все літо було дощовим – і уявіть об’єми води. За словами рятувальників, лише за три години в середу, 25 липня, у столиці випала тримісячна норма опадів!

І хоча цю зливу – яку сміливо можна назвати надзвичайною ситуацією – годі порівняти зі звичайним дощем, усе ж знайшлися ті, кому від опадів і Україна погана, і влада нікудишня, і ніколи тут порядку не буде. Один амбітний народний депутат навіть написав, що «З цими «керівниками міста» ми не готові навіть до дощу. А ще на нас чекає явно «невесела» осінь». От є совість у цієї людини, хіба це ж був звичайний «дощ»?

Ми настільки звикли шукати тотальну «зраду» й критикувати, ба навіть принижувати самих себе та свої життя, що відмовляємося визнати очевидне. Стихійне лихо, надзвичайна ситуація, рекордна злива – це проблема для будь-якого міста, влади, народу та країни. Хіба ж у розвинених німців чи французів не така ж катастрофа, коли випадають рекордні опади?

Пригадаймо жахливий паводок у Німеччині влітку 2013 року. Десятки міст було затоплено, вода проривала дамби та змивала дороги, залізничні колії та об’єкти інфраструктури. Німці тоді повінь називали катастрофою національного масштабу. Німецький уряд планував виділити мільярдний бюджет для допомоги жертвам паводку, а для подолання наслідків стихії, за найскромнішими підрахунками, знадобилося два-три роки й 10 мільярдів євро.

Чи ця біда чогось навчила хазяйновитих німців і їхню відповідальну владу? Безумовно, так. Але все ж рекордні опади – це стихійне лихо, і жодна інфраструктура тут допомогти не здатна. Тому на початку серпня минулого року Берлін знову плавав у воді, яка затопила деякі вулиці настільки, що й дахів автівок не було видно. Зрадофіли, не полінуйтеся, пошукайте репортажі в інтернеті!

Або ось інший приклад – Париж. Кінець січня 2018-го, всього півроку тому. Тоді багато кварталів французької столиці затопило, Лувр припинив роботу через загрозу підтоплення, а місто заполонили щурі, яких вода вигнала з каналізацій і тунелів метро.

У 2010-му році повінь у Варшаві спричинила страшні наслідки – було затоплено метро, школи, місто було паралізовано, влада евакуювала тоді понад 30 тисяч людей. Настав повний колапс усіх служб і комунікацій. На щастя, доволі швидко ситуацію вдалося опанувати. Те лихо у Польщі назвали «повінню століття».

Надзвичайна ситуація, стихійне лихо – привід об’єднатися і допомагати одне одному в скрутну хвилину.

Шануймося!

ИСТОЧНИК Андрій ЛЮБКА

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и telegram в Youtube